###Роман МАКСИМЮК: «Верю в реванш Днепра» ###

«ШАХТАР»—«МАЛЬМЕ»

Головне очікування таке: муситьже Донецьк колись виграти! Янекажу про перше очко чи про перший гол, як жартують деякі експерти,— «гірники» зобов'язані вигравати. Такий суперник, як «Мальме», нашим цілком позубах. Справді, пам'ятаю, що таке ми говорили напередодні матчу уШвеції, проте там просто був недень української команди. Із другого боку, яби нехотів оцінювати ситуацію аж надто позитивно, бо бачу, що вкомандному організмі «гірників» щось надірвалося. Є якісь проблеми. Яби навіть сказав—спад. Іще одне важливе: сьогодні пожбурюють багато каміння вбік Гладкого, котрого обвинувачують утому, що напад «Шахтаря» «мовчить». Дехто говорить, що Олександр—гравець нерівня «Шахтаря». Неможу із цим погодитися. Річ утім, що він—форвард хорошого класу, але (які дніпрянин Селезньов) залежний од півзахисту. Причому, зверніть увагу, яка внього «коронка»: він ідеально почувається вгрі, коли йому активно асистують із флангів, зокрема, добре грає головою під час навісів. Натомість основа донеччан—бразильці, котрі звикли діяти інакше: через короткий пас, стіночки тощо. Саме тому іноді виникає ефект, ніби Гладкий непідходить «Шахтареві». Справжні проблеми команди Луческу віншій площині. Головна—невміння відіграватися. Перша причина цього—психологічна: вУПЛ є одна-дві команди, котрі можуть створити проблеми для донбасівців, інші ж, навіть ведучи врахунку, неє для них чимось таким, що вимагає для подолання великих зусиль і вміння. Й тут, уявіть, «гірники» виходять уЄвропу наПСЖ і «Реал», це зовсім інший рівень! Друга причина—суто ігрова: справді, часто, опонуючи сильному колективові й пропускаючи від нього, «Шахтар» починає діяти трохи сумбурно, навіть хаотично. Надто авантюрно (читай: великими силами)йде вперед. Що із цього випливає? Аось, що: якщо наші першими заб'ють шведам, точно виграють- якщо пропустять—хтозна...-

«ЧЕЛСІ»—«ДИНАМО»

Дивився матчі лондонців упродовж цілого сезону. Зокрема, посеред тижня спостерігав затим, як вони вилетіли з Кубка англійської ліги. Що можу сказати? Напевно, всередині команди відбувається щось нехороше. Є якісь протиріччя між футболістами й тренером. Іноді навіть скидається нате, що гравці «плавлять» наставника. Однак добре усвідомлюю, що легко «Динамо» небуде. Попри те, що кияни сьогодні явно находу й переважають лондонців принаймні водному ігровому компоненті—«фізиці». Ви звернули увагу, як укиївському матчі востанні його 20 хвилин «Челсі» помітно знесилився? Тойого так динамівці «вимотали». Друга обставина, котра зіграє наруку нашим,—тіж психологічні проблеми підопічних Моуриньо. Сьогодні, після настільки невдалого старту всезоні, їхні футболісти вкрай знервовані, перестають усебе вірити. Це теж позначилося наНСК: упродовж тихже завершальних хвилин вони, як мені здалося, боялись іти вперед, боялися пропустити, підсвідомо радіючи нічиїй. Зі сказаного роблю висновок: якщо нестанеться чогось особливо поганого, динамівці точно непрограють уЛондоні. Якщо трохи підфартить—виграють. Зустріччю на«Олімпійському» хлопці Реброва продемонстрували, що справді є хорошою командою європейського рівня, котрій часом бракує одного важливого компоненту—останнього пасу внападі.

«СЕНТ-ЕТЬЄН»—«ДНІПРО»

Ми вже невперше зустрічаємось із цими французами. Можемо й мусимо їх перемагати. Дніпряни й удома перемоглиб їх, якби грали заприсутності глядачів. Ви неуявляєте, наскільки це важливий фактор! Пам'ятаю, 2003 року яускладі «Дніпра» грав уГамбурзі, ми програли—1:2, але глядачі аплодували нам, оцінивши наші дії (недарма наступну зустріч ми виграли—3:0!). Узагалі люди натрибунах під час матчу—необхідний елемент футбольного дійства. Власне, про гру: вірю вреванш дніпрян. Насамперед тому, що підопічні Маркевича, як мені бачиться, сильніші, краще організовані й володіють потужнішим добором гравців. Чи допоможе Зозуля, котрий, нарешті, видужав? Нестав би переоцінювати роль Романа: гадаю, його вистачить на20–25 хвилин, небільше (атодехто вже зробив інші висновки з матчу проти «Олімпіка»!). Зрозумійте, після складної травми футболіст психологічно стриманий, він грає обережніше, внього невсе гаразд із фізичною готовністю. Хоча й за20–25 хвилин можна багато чого встигнути, чого й бажаю Зозулі.